Право

Особливості доступу до окремих джерел інформації. Висвітлення діяльності судів

Побудова незалежної судової системи передбачає абсолютну автономність суддів та максимальний державний захист від втручання в здійснення правосуддя. Принципове значення для журналістів та ЗМІ має п.5 ст.143 Закону України “Про судоустрій України”, який визначає заборонені види поведінки щодо суддів та суду, які слід враховувати журналістам у їхній діяльності: “Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання й поширення інформації усно або в інший спосіб з метою завдати шкоду їх авторитету чи вплинути на неупередженість суду, забороняється і тягне передбачену законом відповідальність”.

Оскільки питання встановлення, які матеріали можуть завдати авторитету чи впливати на неупередженість суду, а які ні, спробуємо навести положення, які побудовані на підходах Європейського суду з прав людини.

При визначенні згаданих питань, завжди приймається до уваги, який суд розглядає справу. Коли мова йде про професійного суддю, а не про суд присяжних, то вважається, що вплинути на неупередженість суду у складі професійного судді досить важко, тому що професійний суддя має відповідну кваліфікацію, здатен професійно оцінювати докази та сприймати свідків, тож не може бути введений в оману журналістськими матеріалами.

Однак, у тому випадку, коли такий матеріал ще до винесення рішення суду буде містити конкретну пропозицію чи вимогу щодо рішення, яке має бути винесене судом, такий матеріал може порушувати права судді. Це пояснюється тим, що журналіст може налаштовувати громадськість, що рішення має бути саме таким, тобто він фактично підмінює собою суддю та вирішує, яке має бути рішення.

Суддя опиняється в складному становищі, оскільки у випадку винесення іншого рішення, громадськість може вирішити, що суд несправедливо вирішує справи, чим буде підірвано авторитет суду. Тому журналістам варто утримуватися від вимог чи пропозицій щодо рішень суду, хоча прямого обов’язку стосовно цього в законодавстві немає.

Необхідність захисту авторитету суду може також розглядатися як підстава до притягнення до відповідальності осіб, які будуть без належних на те доказів стверджувати, що рішення суду незаконне, що суддя нечесна людина чи бере хабарі. На відміну від інших питань, які мають суспільний інтерес, інтереси правосуддя можуть бути пріоритетними. А тому, у разі їх порушення журналістом, захиститися лише посиланням на те, що журналістський матеріал зроблено в інтересах громадськості, буде досить складно.

Що стосується права журналістів стосовно використання технічних засобів для фіксації судового процесу, слід пам’ятати, що згідно зі ст.9 Закону України “Про судоустрій України”, розгляд судових справ судами є відкритим. Це означає, що будь-хто, включаючи журналістів, може прийти на судовий процес і спостерігати за його перебігом.

Відповідно до практики, яка склалася в Україні, рішення з приводу використання представниками ЗМІ технічних засобів, ухвалює суд перед початком судових засідань. Звертаємо увагу на те, що згідно з п.2 ст. Закону України “Про судоустрій України”, надання такого дозволу стосується тільки у разі використання представниками ЗМІ стаціонарної апаратури.
Проте визначення даного терміну немає в жодному законі.

Тому, у разі заборони користуватися переносною телекамерою або диктофоном тощо, журналісти можуть обстоювати таку позицію у випадку такої заборони. Адже загальний принцип говорить про відкритість процесу і доступність його для широкої публіки.

Разом із тим, якщо ви не бажаєте йти на конфлікт із суддею, перед початком судового процесу ви можете звернутися до судді з запитанням, чи не заперечуватиме він проти ведення запису? У разі відмови, слід вимагати включення своєї вимоги до протоколу суду чи винесення окремої ухвали. Це може бути у подальшому підставою для оскарження неправомірних дій судді, а може й сприяти тому, що ви отримаєте необхідний дозвіл.